Складання діалогів відповідно до запропонованої ситуації

Тема уроку. Складання діалогів  відповідно до запропонованої

ситуації (10 клас)

Мета уроку. Систематизувати та узагальнити знання учнів про види                                  мовленнєвої  діяльності, особливості діалогічного мовлення;  удосконалювати вміння складати діалоги та розігрувати їх відповідно до запропонованої ситуації спілкування; розвивати мислення, мовлення, комунікативні вміння, збагачувати словниковий запас учнів, виховувати патріотизм.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Обладнання. Тлумачні словники, картки, запис пісні у виконанні О. Білозір "Україночка".

                                       

Хід уроку

1.                     Оголошення теми та мети уроку.

2. Організація навчальної діяльності учнів. Формування  груп по  чотири  учні: "Зима", "Весна", "Літо", "Осінь". Протягом уроку учні працюють у групах, за правильні відповіді отримують жетони. За кількістю жетонів у  кінці уроку буде визначено групу-переможця, а учні, які отримають найбільшу кількість жетонів, матимуть високі бали за урок.

3. Мотивація навчальної діяльності.

Заберіть у мене все, чим я володію                                                                                      

Але  залиште  мені  мою  мову.

І я  швидко  знайду  все,  що  мав.

                                                          Д. Вебстер, англійський  драматург

–  Як ви розумієте зміст епіграфу ?

        –  Отож , щоб мати в житті "все", необхідно добре володіти мовою.

4.     Актуалізація опорних знань учнів та засвоєння нового матеріалу.

         Робота у групах з карткою №1.  Повторимо види мовленнєвої діяльності самостійно  за допомогою картки № 1 і таким чином підготуємось до наступної  роботи.

Картка №1

Види  мовленнєвої  діяльності:      читання         аудіювання          письмо            говоріння

"Фольклорна естафета".

– Цей вид роботи допоможе перевірити, як ви вмієте розпізнавати види мовленнєвої діяльності. Кожна група зачитує  прислів’я, які ви  підготували вдома , а наступна –  називає вид мовленнєвої діяльності, про який йдеться у прислів'ї.

Починає виступати група "Зима".

    – Менше говори, то більше почуєш .    

    – Як напише писака, не злиже й собака.

    – Він язик припинати не звик.

    – Перо страшне не в гусака, а в дурня.

    – Де розумом не дійду, у книжці знайду.

–  Які види мовленнєвої діяльності ми будемо використовувати на уроці?

Мовленнєва  ситуація

– Щоб спілкування було ефективним, ми повинні чітко визначити особливості  мовленнєвої ситуації.    Складіть  схему мовленнєвої ситуації  на  основі  допоміжної  картки №2.

Група , яка першою складе схему, записує її на дошці. 

                                            

Картка 2      Ситуація  спілкування, хто  адресат, де  спілкуємося, яка  мета  спілкування (з’ясування, повідомлення, спонукання), в офіційній  обстановці в неофіційній  обстановці.

Укладання  словника "Діалог" у  групах (робота  з  тлумачним словником).

– Пропоную уявити себе укладачами тлумачного словника і укласти словник до теми  нашого уроку.

    Діалог –

    Репліка –

    Стимул –

    Реакція –

    Репліка-стимул – репліка, що спонукає  до  відповіді або  дії.

    Репліка-реакція –  репліка, що  звучить у  відповідь.

Свій словник представляє група "Весна", інші групи доповнюють.

        

         Робота над складанням  діалогів.

        

Підготовка  до  спілкування. Ознайомлення із пропонованою ситуацією.

         – Дорогі діти, наш діалог присвячений болючій і водночас рідній кожному з нас темі –  "Україна та українці".

Учениця  виразно читає уривок вірша.

Я так її , я так люблю

Мою Україну убогу,                                                                                        

Що проклену святого Бога,

За неї душу погублю.

                           Т.Шевченко

Бесіда за запитаннями:

–  Чому тема "Україна і українці" є болючою, як ви вважаєте?

–  Чи погоджуєтесь ви з тим , що ця тема є рідною для нас? Чому?

–   Хто з вас за походженням українець? А в душі ?

–   Хто з відомих людей, на вашу думку,  є справжнім українцем ?

–   Як ви вважаєте, сучасні громадяни України пишаються тим , що вони українці?

–  Що необхідно зробити, щоб усі ми пишалися своєю Батьківщиною?

Прослуховування пісні та заповнення картки №3.

– Хочу познайомити вас зі справжньою українкою, яка своєю любов’ю до України ділиться з шанувальниками своєї творчості і про те, що вона українка, пишаючись, співає. Це Оксана Білозір.

Ваше завдання: прослухати пісню у виконанні О. Білозір "Україночка", яку ви будете обговорювати у своєму діалозі, та заповнити картку №3 (таблиця).          

            Картка №3

Діалог "(заголовок)"

Тема
Основна  думка
Форма (монолог, діалог)
Стиль

– Зверніть увагу, вам необхідно дібрати оригінальний заголовок до діалогу, який містить тему роботи. До того ж слід визначити тему, головну думку, форму та стиль розмови.

Після роботи з карткою №3 кожна група повинна проконсультуватись із учителем щодо якості виконаного завдання та отримати дозвіл на складання діалогу.

Складання діалогів.

І етап: Кожна група створює першу частину діалогу ( початок ): 3 репліки-стимули, 3 репліки-реакції відповідно до теми.

ІІ етап: групи обмінюються  незакінченими роботами: "Зима" – "Осінь", "Літо" –  "Весна". Продовжують і закінчують діалог однокласників , при цьому підкреслюють найцікавішу фразу друзів (6 реплік).

ІІІ етап: Обмін діалогами (назад). Вибір найкращої репліки "суперників" (підкреслити її).

ІV етап: Презентація діалогів (по черзі кожна група):

два учні "теоретики" зачитують дані картки №3;5;

         два учні розігрують діалог;

один з учнів зачитує найкращі репліки.

Розпочинає група "Осінь". Максимальна кількість жетонів за презентацію – по 3 кожному учневі.

Учитель аналізує виступи.

5. Підбиття підсумків уроку.

1.Самоаналіз роботи груп.

         2.Аналіз роботи класу (метод "Мікрофон"): "Роботу класу оцінюю на …, тому що…".

3. Підрахунок жетонів. Визначення групи-переможця. Оцінювання.

4. Заключне слово вчителя. Закінчити урок пропоную словами Прометея українського слова Т. Шевченка, сподіваюсь, вони доторкнуться душі кожного з вас.

Любітеся, брати мої,

Україну любіте.

І за неї , безталанну,

Господа моліте.     

6. Домашнє завдання.

Скласти та розіграти діалог "Чи пишаєшся ти , що є українцем?".                                                                                                                                                         

ПРОЕКТИ ПРОГРАМ ДЛЯ 10-11 КЛАСІВ

Шановні колеги, повідомляємо, що на сайті МОН для громадського обговорення за посиланням:  http://mon.gov.ua/citizens/zv%E2%80%99yazki-z-gromadskistyu/konsultacziyi-z-gromadskistyu/gromadske-obgovorennya-2017.html розміщено проекти програм  для учнів 10-11 класів.          Просимо вчителів-предметників не бути байдужими та надсилати  пропозиції спеціалісту МОНУ на електронну адресу  kotysenko_e@ukr.net

Л.І.Глібов. Байки "Щука", "Вовк та Ягня" – перлини творчості українського байкаря

Тема. Л.І.Глібов. Байки "Щука", "Вовк та Ягня" – перлини творчості українського байкаря

Мета уроку: проаналізувати байки "Щука", "Вовк та Ягня", розкрити їх алегоричний зміст; розвивати навички виразного читання байок, ораторські здібності учнів, уміння аналізувати художній твір, робити висновки; виховувати у дітей моральність.

         Тип уроку: інтегрований урок.

Обладнання: портрет Л. І. Глібова, збірки байок, алегоричні малюнки та ілюстрації до творів письменника.

Хід уроку

1. Актуалізація знань учнів.

Виразне читання байки "Лисиця – жалібниця".

Бліц – аукціон "Запитання – відповідь".

– Хто такий байкар?

– Хто є засновником жанру байки?

– Назвати не менше п’яти байок Л. І. Глібова.

– Місце народження Л. І. Глібова.

– Освіта письменника.

– В якій сім’ї народився?

– Псевдонім Л.І. Глібова.

– Мета творів Л.І. Глібова.

– Прототип образу Лисиці-жалібниці.

– А пташенят?

– Алегорія – це…

– Мораль – це…

2.     Оголошення теми та мети уроку.

3.     Засвоєння нового матеріалу.

                                                                              

Виразне читання байки "Щука" учителем (або прослуховування грамзапису).

Робота над текстом байки (метод навчання "Евристична бесіда")

– Що в байці "Щука" вам здається  комічним? Чому?

– За які провини Щуку було притягнуто до суду?

– Чому суддів змальовано в образах Ослів, Цапа, Шкапи, а стряпчого – в образі Лисиці?

– Як варто зрозуміти рядки:

Усе народ, як бачите, такий:

 Добрячий та плохий…

– Як виправдалася ця авторська характеристика в діях та поведінці суддів?

– Виділіть у байці місця, де говориться про стосунки між Щукою і Лисицею. За що і як саме Лисиця віддячила Щуці?

– Чи справедливим був вирок суду? Яка головна думка твору?

–  Які народні прислів’я використав у байці Глібов?

Виразне читання байки "Вовк та Ягня".

– Давній мудрець Езоп сказав "У сильного завжди безсилий винен". Чи можемо вважати, на прикладі байки "Вовк та Ягня", що, справді, для сильного завжди безсилий винен? (створення проблемної ситуації на основі проблемного запитання).

Евристична бесіда за змістом прослуханого твору.

– У чому полягає сутність конфлікту, зображеного у творі?

– Як проходить зустріч Вовка і Ягняти?

– Чому ця зустріч стала бідою?

– З якими намірами підійшов Вовк до річки?

– Доведіть усю безпідставність звинувачень Вовка.

– Кого зображено в образі Вовка?

– А Ягняти! На чиєму боці справедливість?

– В яких словах виражено мораль байки?

– Яка мова Вовка? А Ягняти?

Складання усної порівняльної таблиці-характеристики Вовка і Ягняти.

Заповнення таблиці.

Вовк	Ягня

Інсценівка за байкою "Вовк і Ягня" (завдання випереджувального характеру).

4.  Підбиття підсумків роботи.

– Які почуття викликала у вас байка "Щука"? А байки "Вовк та Ягня", "Вовк і Кіт"?

Метод навчання "Мікрофон"

– Діти, уявіть, що у ви передаєте однокласникам мікрофон та коротко по черзі скажіть, чого вас навчили байки Л.Глібова? 

5. Домашнє завдання.

Вивчити байку напам'ять. Скласти власну байку. Намалювати ілюстрації до байок. 

ПОНЯТТЯ ПРО ТВОРЧІ ЗДІБНОСТІ ТА ВМІННЯ ОСОБИСТОСТІ

"Творчі здібності", за трактуванням психологів і дидактів, "характеризують діяльність особистості як творчу" та є її основою. У психологічній та дидактичній науці загальноприйнятою є класифікація здібностей особистості, серед яких виділено загальні та спеціальні – загальні здібності визначено як "здібності до широкого змісту людської діяльності, здібності всебічні"; спеціальні – це "здібності до певних змістів, рівнів і форм реалізації людської діяльності". Серед останніх вирізнено творчі здібності як сукупність якостей і властивостей особистості.

Для прикладу, відомий український психолог і педагог В.О.Моляко серед компонентів творчих здібностей називає такі:

–              психологічну готовність до творчої праці; почуття обов’язку, відповідальності;

–              високий рівень інтелектуального розвитку;

–              гнучкість, критичність і самокритичність мислення; здібність генерувати нестандартні ідеї, приймати оригінальні рішення;

–              наполегливість у досягненні мети; сміливість; енергійність.

Творчі здібності, на думку дидакта В.І.Андрєєва, – явище багатоаспектне, це якості та властивості особистості, які виявляються в синтезі мотиваційної, інтелектуальної, організаційної, комунікативної та інших структур творчої діяльності. Психологом виділено такі укрупнені компоненти ("блоки") творчих здібностей особистості:

–               мотиваційно-творчу активність і спрямованість на навчально-творчу діяльність: допитливість, творчий інтерес, почуття захопленості, радість відкриття; прагнення до творчих досягнень, до лідерства, до отримання високої оцінки; почуття обов'язку, відповідальності; особиста значущість творчої діяльності; прагнення до самоосвіти, самовиховання;

–               інтелектуально-логічні здібності: здібність аналізувати, порівнюва­ти; здібність виділяти головне, не зважати на другорядне; здібність описувати
явища, процеси; здібність давати визначення; здібність пояснювати;
здібність доводити, обґрунтовувати; здібність систематизувати та класифікувати;

–               інтелектуально-евристичні здібності: здібність генерувати ідеї, пропонувати гіпотези; здібність фантазувати; асоціативність мислення; здібність бачити суперечність; здібність переносити знання та вміння в нові ситуації, здібність відмовлятися від нав’язливої ідеї, долати інертність мислення; незалежність суджень; критичність мислення та здібність характеризувати і оцінювати ;

–               світоглядні якості особистості;

–               моральні якості особистості;

–               естетичні якості особистості;

–               комунікативні якості особистості: здібність акумулювати та використовувати творчий досвід інших; здібність до співпраці; здібність організувати колективну навчально-творчу діяльність; здібність відстоювати свою думку та перекону­вати інших; здібність уникати конфліктів та успішно розв'язувати їх;

–               здібності до самоорганізації: здібність бачити мету в побічній цілі,
планувати діяльність і раціонально використовувати час; здібність до
самоконтролю; здібність до об'єктивного самооцінювання; старанність;
здібність до рефлексії та корекції; здібність до вольових зусиль;

–               індивідуальні особливості особистості.

Методист С.І.Мірошник розглядає творчі здібності як взаємопов’язану  сукупність мотиваційних, інтелектуальних (інтелектуально-логічних та інтелектуально-евристичних), комунікативних і моральних якостей та властивостей особистості,  які мають вияв у творчій навчальній діяльності 

Шановні колеги, дорогі учні! Зі святом вас! Літо пролетіло, і ми з вами ступаємо на поріг нового навчального року. Нехай він буде цікавим, іскристим, веселковим і плідним! Бажаю, щоб працювалось з натхненням і завзяттям!