Тема.
Розвиток зв'язного мовлення. Мова і мовлення. Загальне уявлення про
спілкування і мовлення
Мета: узагальнити знання учнів про мову і мовлення,
пояснити, як здійснюється спілкування, ознайомити з основними правилами мовленнєвого
етикету, розвивати навички зв'язного мовлення учнів, збагачувати їхній
словниковий запас, удосконалювати мовленнєву культуру.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: плакат
із незакінченими твердженнями, крилатими висловами, прислів’ями про мову і
спілкування.
Заговори, щоб я тебе почув.
Хід уроку
1.
Оголошення теми та мети уроку. Мотивація
навчальної діяльності.
Мета нашого заняття
– повторити все, що ви знаєте про мовлення і спілкування, узагальнити знання.
У кінці уроку прошу
вас відповісти на запитання "Чи правильно стверджував Сократ, що з
мовлення людини можна зробити висновок про її культуру, рівень розвитку,
моральність, ерудованість?"
(Створення проблемної ситуації на основі
проблемного завдання)
– Сподіваюся, що
після цього уроку ви всі старатиметеся і далі поважати кожне сказане слово,
вживатимете слова ввічливості, осмислите роль мови у житті людини,
намагатиметесь щоденно дбати про власний мовленнєвий етикет, культуру поведінки
в цілому. А допоможуть нам у цьому ваші однокласники, які підготували
повідомлення та його мультимедійний супровід.
2. Актуалізація опорних знань.
Учень-мовознавець (завдання
випереджувального характеру).
Мовлення – це
процес вживання людиною мови для спілкування.
У однієї людини мовлення образне, яскраве,
виразне, переконливе, а в другої – навпаки: обмежене, бідне, сухе,
малозрозуміле. Це свідчить про рівень розвитку мовлення, інтелекту і культури
особистості.
Мовлення не існує і не може існувати поза
будь-якою мовою. Мова розвивається і вдосконалюється під час мовленнєвого
спілкування. Мовлення і є формою актуального існування кожної мови.
Отже, мовлення розглядається як мовна діяльність, оскільки за його
допомогою можна, наприклад, забезпечити спілкування, розв'язувати розумові
завдання.
Вияви мовної діяльності
неоднорідні, їх можна поділити та класифікувати за різними ознаками. Існує усне
мовлення. Це – основний різновид мовлення. Це – звучне мовлення,
яке сприймається іншими людьми на слух. Усне мовлення поділяється на діалогічне
та монологічне.
Діалогічним
називається мовлення між двома або кількома співрозмовниками, які міняються
ролями: то один з них, то другий виконують роль мовця або слухача, тобто
постають як пасивний або активний співрозмовник.
Монологічне мовлення –
це таке мовлення, коли говорить
одна особа, а решта слухає, сприймає її промову.
Письмове
мовлення – це особливий різновид мови, що дає змогу спілкуватися
з відсутніми співрозмовниками, які є не лише сучасниками того, хто пише, а й
житимуть після нього. Письмове мовлення – це різновид монологічного мовлення,
але воно здійснюється як писання і читання написаного у вигляді письмових знаків
(слів).
Історично письмове мовлення виникло пізніше,
ніж усне, і на його основі.
Усне та письмове мовлення,
які можуть набувати форми діалогу чи монологу, є зовнішнім мовленням.
Ще одним різновидом мовлення є внутрішнє мовлення. Людина користується
внутрішнім мовленням, коли розмірковує про щось подумки, планує свої дії, не
висловлюючись вголос і не записуючи на папері, не контактуючи з людьми.
Основними ознаками культури
мовлення є правильність, виразність,
ясність, точність, стислість, доцільність, образність.
Учень-етикознавець.
Спілкування
означає діловий або дружній зв'язок. Спілкування здійснюється у двох формах
– усній і письмовій, вони мають свою
специфіку. Мовлення – це засіб установлення добрих стосунків між людьми.
Культура спілкування виражається у
таких показниках: повазі до співрозмовника, у вміннях слухати й чути, управляти
собою і поведінкою аудиторії, у відповідальності за сказане слово, а також у
культурі поведінки, показниками якої є такі: ввічливість у спілкуванні,
тактовність та коректність, розкутість (у доброму розумінні цього слова).
Ось який кодекс поведінки склала для своїх дітей Марина Цвєтаєва:
"Милі діти! Ніколи не бійтеся смішного,
і якщо бачите людину у смішному становищі: 1) спробуйте її з нього
вивести; 2) якщо ж це неможливо, стрибайте в нього, як у воду, разом безглузде
становище поділяється порівну: по половинці на кожного, або ж, у найгіршому
разі, не бачте смішного у смішному!
Ніколи не говоріть, що
так всі роблять: всі завжди погано роблять, якщо на них з такою готовністю
посилаються! У всіх є інше ім'я – ніхто і взагалі – це те, що немає обличчя –
прогалина.
А якщо вам скажуть, що так ніхто не робить
(не одягається, не думає і ін.), відповідайте: "А я – хто!".
Не посилайтеся на "немодно", а
тільки на "неблагородно".
Не надто сердьтеся на батьків, пам'ятайте,
що вони були вами, а ви будете ними. Крім того, для вас вони – батьки, для
самих себе – я. Не вичерпуйте їх батьківством.
Побачивши на дорозі камінь –
приберіть: уявіть, що це ви біжите і розбиваєте собі носа. Із співчуття (хоча б
до себе – й іншого) приберіть.
Не вирізняйте себе серед інших – у
матеріальному. Інші – це теж ви, такі ж самі, як ви. Всі однаково хочуть спати,
їсти тощо.
Не торжествуйте перемоги над ворогом. Достатньо
усвідомлення. Після перемоги потисніть руку переможеному.
Не відгукуйтеся при інших іронічно про близького (навіть
про улюблену тварину). Чужі підуть – свій залишиться".
3. Засвоєння нового матеріалу.
Бесіда.
Прочитайте епіграф. Як ви зрозуміли зміст вислову? До чого він нас спонукає?
Самостійна
робота. Помандруйте сторінками підручника – уважно
прочитайте розділ "Мова –
найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу. Функції мови. Мова і
мовлення".
4. Закріплення вивченого
матеріалу.
Інтерактивний метод навчання "Мозковий
штурм".
Користуючись здобутими знаннями, групи учнів
доповнюють твердження, записані на дошці, складають поради ровесникам
відповідно до змісту і етики спілкування, добирають продовження крилатих
висловів, прислів’їв, тверджень про слово, спілкування, його культуру.
І група:
1. Мова – це засіб...
2. Мовлення
– це процес…
3. Мовлення
буває таких видів: …
4. Мовлення не існує без …
ІІ група:
1.
Ознаками культури мовлення є такі …
2.
Спілкування означає ...
3. Особистість
повинна володіти такими якостями культури спілкування …
ІІІ група:
1.
"Перш, ніж сказати це іншим …
2.
"Ніколи не буваєш багатослівний, якщо …
3.
"Любиш жарти над Хомою, то …
4.
"Краще недоговорити, ніж …
ІV група:
1.
"Довга балачка більше докучає, ніж …
2.
"Слово –
як скальпель у руці хірурга: …
3.
"Слово як горобець …
Завдання: за
змістом дописаних тверджень, афоризмів,
прислів'їв колективно формулюємо і записуємо правила мовленнєвого
етикету.
Інтерактивний метод навчання "Килимок".
Творче завдання:
побудуйте діалог з теми "У бібліотеці", максимально та вмотивовано
використовуючи в ньому вирази українського мовленнєвого етикету.
Учитель: У
прослуханих діалогах ми почули слова-привітання українського мовленнєвого етикету: доброго
дня, мої Вам вітання, доброго здоров'я
та інші. Звичайно, один з одним ви досить часто вітаєтесь, використовуючи слово
"привіт". А яке походження цього часто вживаного слова? Про це нам
розповість ваш однокласник.
"Мовна
хвилинка" (завдання випереджувального характеру).
Учень-мовознавець.
Слова "привіт", "привітання" походять
з польської мови. Вони утворені від дієслова privetiti – "привітати", пов'язаного з vetъ –
"гілка". Первісно слово означало "наблизитися з гілкою як
символом важливого повідомлення" або "прийти з урочистою
гілкою".
5. Підбиття підсумків уроку: бесіда за
запитаннями.
Чого навчилися і які завдання ставимо перед
собою?
Які
недоліки потрібно виправити і власному мовлені?
Чи допомогла діяльність на уроці краще
зрозуміти, узагальнити знання про мову, мовлення і спілкування?
Що ви порадите однокласникам для покращення
культури мовлення?
Інтерактивний прийом "Мікрофон": "Культуру мовлення і спілкування потрібно
розвивати кожному, оскільки...
6. Домашнє завдання.
Пригадайте,
скільки ви вжили у спілкуванні протягом одного дня ввічливих слів, прислів'їв,
приказок, фразеологізмів. Запишіть їх.
Поспостерігайте
за культурою мовлення і спілкування членів вашої родини. Вкажіть їм на недоліки
їхнього мовлення, поведінки.
Немає коментарів:
Дописати коментар