Національна проблематика у творчості Т.Г.Шевченка періоду «трьох літ» «Кавказ» – відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику. Узагальнена ідея поеми

Тема. Національна проблематика у творчості

Т.Г.Шевченка періоду «трьох літ»

«Кавказ» – відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику. Узагальнена ідея поеми

Мета: з’ясувати бачення Шевченком національної

проблематики, ідейно-художні особливості поеми «Кавказ»;

учити учнів самостійно працювати з підручником, виразно читати уривки, аналізувати ліро-епічні твори, висловлювати власні думки з порушеної проблеми;

мати почуття національної самосвідомості, солідарності з народами, що борються за визволення від гніту;

засуджувати неприйнятне насильство, загарбницькі війни

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, ілюстративний

матеріал до творів поета, тестові завдання, записи на дошці, підручник, «Кобзар»

Методи, прийоми, форми роботи: бесіда, дослідницька робота

над текстом, цитатний план, «кольоровий настрій», есе, виступи із повідомленнями щодо нової теми, презентації.

Теорія літератури: поема, лірична медитація, героїчна ода,

ораторський твір, полемічний твір, інвектива, твір-епітафія

Епіграф

Прометеєм називає Шевченка український народ. Так, дійсно він був українським Прометеєм, прикутим царатом до скелі неволі і безправ’я, і, як про невмируще серце Прометея з Шевченкової грізної і прекрасної поеми «Кавказ», сьогодні можна сказати про саму Шевченкову поезію, про слово його, що «воно знову оживає і сміється знову!»

Олесь Гончар

Хід уроку

Слайд – портрет Шевченка, дата народження, ілюстративний матеріал до поеми «Гайдамаки»

І. Організаційний момент

   1. З’ясування емоційної готовності учнів

         (кольоровий настрій)

   2. Актуалізація опорних знань

   3. Бесіда. Написання есе за питанням, яке готували вдома.

         «Гайдамаки – злочинці чи месники?»

   4. Учитель.

         У час тяжких збройних повстань, громадянських воїн, класових міжусобиць, здається, таким почуттям як «гуманний», «милосердний», «людяний» нема місця серед людей. Але невже це так? Невже у своїй злобі й люті людина скочується до становища хижого звіра, невже зло перемагає в її душі й мозок заполонює лише дика помста?

         Читати «Гайдамаки» можна по-різному.

·        Сконцентрувати увагу на ріках крові, на грабежах. А можна вникнути в суть, зрозуміти повстанців, побачити трагізм становища Гонти, відчути страждання уярмленої нації – і виправдати сподіяне.

·        Є ще один шлях – побачити гуманізм на фоні смертей і злочинів, збагнути, що не вроджені зарізяки Максим, Гонта і Ярема, що тільки крайнощі їх зробили такими, але не зруйнували в їхніх душах первинної чистоти.

   5. Учні пишуть есе «Гайдамаки – злочинці чи месники?», а потім зачитують.

   6. Додаткові повідомлення учнів про героїв із поеми «Гайдамаки».

         Історичні факти свідчать, що вбивство Гонтою власних синів було взагалі неможливе з двох причин:

·        У сім’ях із різним віро сповідуванням дочки унаслідували віру матері, сини – батька.

·        У Гонти, виявляється, був один син, на час повстання дорослий, одружений.

Факт убивства Гонтою синів глибоко психологічний епізод.

(Якщо у польського письменника Міхала Чайковського діти Гонти відігравали роль заложників і батько вбив їх із метою короткої, легкої смерті, а не від тортур у руках шляхти, то Шевченків художній домисел цілком уписується у картину розправи повсталих над одвічними кривдниками і спокути Гонтою довгих років вірного служіння польському магнатові).

Висновок.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку (на дошці план вивчення нової теми)

План

1.     Рукописна збірка «Три літа» (1845 р.)

2.     Прометеїзм поеми «Кавказ»

3.     Жанр твору, присвята

4.     Тема – показ та викриття загарбницької політики царату

5.     Ідея – співчуття поневоленим, схвалення мужньої боротьби горців за свою незалежність

6.     Історична основа поеми (війна на Кавказі 1840 – 1845, у результаті якої до Росії були приєднані Дагестан і Чечня)

7.     Образи поеми (ліричний герой, горці, Прометей, імператор)

8.     1843 -1847 рр. – період «трьох літ». До збірки «Три літа» входять такі твори:

«Чигирине, Чигирине…», «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим…», містерія «Великий льох».

1.     Читання учнями епіграфа і коментарій

2.     Учитель. Опрацювання нового матеріалу

         У цих творах Т.Шевченко осмислює й переживає усю історичну трагедію України, пошуки її причин та винуватців, а також шляхів визволення України й відновлення історичної справедливості. Тому через усі ці твори розгортається думка -  переживання з приводу певних реальних подій.

         За три роки відбулися великі зміни у світогляді Шевченка. У вірші «Три літа» пише… (виразне читання напам’ять учнем вірша, короткий коментарій учителем).

ІІІ. На слайді образ Прометея, Кавказькі гори, війна на Кавказі.

         Презентація учнів: образ Прометея, розповідь про Якова де Бальмена, про війну на Кавказі.

1.     Присвята поеми другу.

2.     Жанр поеми.

На слайді

·        Ораторсько-полемічна, інвектива, лірична медитація, героїчна ода, епітафія

·        Лірична медитація – це роздуми, споглядання, самозаглиблення, проблеми життя і смерті

·        Ораторський твір – урочиста промова виголошена з приводу чогось

·        Героїчна ода – похвальний, ліро-епічний вірш, присвячений важливим історичним подіям, видатним особам

·        Полемічний твір – полеміка – суперечка, диспут з приводу обговорення яких-небудь наукових, політичних та інших питань

·        Інвектива – гострий виступ проти когось, гостре обвинувачення у чомусь

·        Твір-епітафія – (надмогильний напис) літературний твір, написаний у зв’язку зі смертю чи стратою кого-небудь

Учитель.

         У своїй поемі «Кавказ» поет пристрасно виступає на захист пригноблених народів Кавказу, створює образ прикутого до скелі борця Прометея, образ, який сміливо можна віднести до найвищих творінь світової поезії (Олесь Гончар).

ІV. Ідейно-художній аналіз поеми «Кавказ»

         (читання напам’ять учнем першого уривку)

Коментарій. Умовно твір можна поділити на три частини:

1.     Вступ (образ Прометея, український народ і кавказький об’єднує зло, жорстокість і деспотизм царської Росії

«Не вмирає душа наша…» «Не понесе слави Бога, великого Бога»

·        Докір Богові, що допускає горе, вбивство,

несправедливість

«Не нам на прю з Тобою стати! Не нам діла Твої судить».

·        Безперервне страждання і людське горе підсилюється художнім прийомом градацією.

«Нам тілько плакать, плакать, плакать…»

·        Віра у перемогу правди, волі і не тільки на Кавказі…

«Встане правда! встане воля!...

2.     Виразне читання учнями другої частини поеми. Діти самостійно дають оцінку діям царя.

Художній прийом – підміна множиною однини

«Отам-то милостивії ми…»

·        Змалювання кровопролитної війни на Кавказі (гіпербола)

«А сльоз, а крові напоїть всіх імператорів би стало

З дітьми і внуками…»

·        Саркастичний вираз, дошкульна іронія (імператору)

«Слава! Слава! Хортам і гончим, і псарям,

І нашим батюшкам-царям

Слава.»

·        Запитання до учнів:

-         Кому співає хвалу Шевченко?

-         У яких рядках звучать революційні мотиви?

-         Як розкрито інвективу – обвинувачення царя у жорстоких діях проти горців?

-         Де висвітлене питання русифікації?

         Висновок роблять учні.

Т.Шевченко яскраво засудив здирництво, хабарництво царської Росії, а за гроші можна купити все, а потім – хоч у рай.

3.     Виразне читання учнями третьої частини твору. Обговорення.

·     Весь гнів поет обрушую на царські дії, використовуючи сарказм

«По закону апостола ви любите брата!...»

«Собі ж на те, що не знають

Ні діти, ні жінка!»

·     Звернення автора до Сина Божого

«За кого ж Ти розіп’явся,

Христе, Сине Божий?...»

·     Нехтування священиками Божих законів, а благословення війська на війни

«І потім в дар Тобі приносять з пожару вкрадений покров!!"

·     Страшна суть царської імперії

«Все покажем! тілько дайте

Себе в руки взяти…

І поле, і море»

         Отже, Т.Шевченко зриває маску із Миколи І, благодійника і монарха, розкриваючи страшну його суть.

         Висновок.

         Характеротворення образу Миколи І у поемі «Кавказ» суто психологічне. Оцінка дана катові в кінці твору. Поет передає фальшивість кожного слова царя і виводить його уособленням всієї російської політики.

         Під образом царя бачимо все державного хапугу, злочинця; найстрашніше є те, що він знаходиться на найвищому щаблі влади. У трьох монологах царя розкрита і засуджена страшна суть його політики у найбільш потворних формах.

         За 30 років царювання Микола І не зробив ні для Росії, ні для завойованих народів нічого доброго. Т.Шевченко прозвав його за це Тормозом.

V. Підсумок уроку

1. Відповіді учнів за планом, який подававсь на початку.

2. Хто з українських письменників використовував у своїх творах образ Прометея?

3. Виконання тестових завдань. (додаток додається)

VІ. Домашнє завдання.

1.     Вивчити уривок напам’ять (на вибір)

2.     Скласти цитатний план поеми «Кавказ»